Категорія: Публікації

Публікації
Фалькович О.Л., Палкін І.Е., Створення мінерально-сировинної бази стратегічних матеріалів (на прикладі Прутівського родовища мідно-нікеливих і дорогоцінних руд)/ / Science and Innovation, 2021, № 17(4), з. 55–61

Вступ. Підвищення інтересу до питання щодо можливості отримання країною деяких видів стратегічних (критичних) металів спонукало до посилення досліджень цього спрямування. Проблематика. Питанню створення власної мінерально-сировинної бази стратегічних (критичних) металів присвячено чимало праць та досліджень, проте системного розгляду з укладанням відповідної стратегії галузі так і не здійснено. Недостатньо уваги приділено урахуванню сучасних інвестиційних вимог, особливо під час проведення геологорозвідувальних робіт і вибору схем переробки руд. Мета. Оцінити наявну інформацію щодо перспективності освоєння Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих і благороднометалевих руд та окреслити необхідні першочергові кроки для підготовки родовища саме до комплексної розробки.
Матеріали й методи. Критично проаналізовано інформацію з відкритих (опублікованих) джерел за останні 25 років щодо перспектив рудоносності території України на благородні та кольорові метали, зокрема щодо потенційної платиноносності, з урахуванням власного доробку й досвіду авторів.
Результати. Показано недостатність наявної інформації про перспективність Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих та благороднометалевих руд та суперечливість деяких джерел. Натепер із різним ступенем детальності вивчені близько 20 % рудоперспективних порід Прутівського інтрузивного масиву. Доведено необхідність зміни підходів до підготовки і розробки родовища, які повинні орієнтуватися на сучасні схеми комплексної переробки руд з урахуванням світових інвестиційних вимог. Висновки. Показано, що остаточний висновок щодо промислового значення й інвестиційної привабливості Пру-тівського комплексного родовища можна буде зробити лише після виконання чітко визначеного комплексу робіт із дотриманням сучасних світових стандартів.

https://scinn-eng.org.ua/ojs/index.php/ni/article/view/132/59

Публікації
Шумлянський Л., Галій С., Когут К. Благородні метали в Прутівському долеритовому масиві, північно-західна частина Українського щита // Конференція: 2-й щорічний польовий семінар GEODE-Феноскандинавського щита по палеопротерозойских і архейських зеленокам’яних поясах і районах VMS Феноскандинавського щита. Еліваре-Кіруна, Швеція. – 2000. – С. 41-44.

Детальне геохімічне і геохронологічне дослідження обширного магматизму, який проявився на Українському щиті в період 1800-1750 млн років і включав Коростенський і Корсунь-Новомиргородський анортозит-монцоніт-чарнокіт-гранитні комплекси, Октябрський і Південнокальчицкий лужні масиви, гранітний комплекс Кам’яномогильский, численні дайки і шаруваті інтрузії, склад толеїтів, пікритів і кімберлітів, що відносяться до Прутівсько-Новогольської крупної магматичної провінції.
https://www.researchgate.net/publication/336720214_Noble_metal_mineralizations_in_the_Prutivka_dolerite_massif_north-west_region_of_the_Ukrainian_shield

Публікації
Слободян Б.І., Висоцький Б.Л. Прутівське сульфідне мідно-нікелеве родовище // Матеріали Четвертої Міжнародної науково-практичної конференції “Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування” (6-10 листопада 2017 р., м. Трускавець). Т. 1. – Київ, 2017. – С. 44—47.

Висвітлено історію вивчення та основі результати геологорозвідувальних робіт на Прутівському родовищі. Визначено перспективи нікеленосності гіпербазитових масивів північно-західної частини Українського щита у світлі останніх результатів пошуків родовищ сульфідних мідно-нікелевих руд на Далекому Сході Росії.
http://conf2017.dkz.gov.ua/files/materials_vol_1.pdf

Публікації
Костенко M.М. Сульфідне мідно-нікелеве зруденіння в північно-західній частині Українського щита // Геологічний журнал. – 1989. – Т. 49, № 2. – С. 94-103.

Кратко охарактеризованы проявления никелевой минерализации в северо-западной части Украинского щита. Прутовское сульфидное медно-никелевое рудопроявление, недавно выявленное в обрамлении Букинского габбро-диорит-гранодиоритового массива, имеет большую протяженность. Рудопроявление, представленное халькопирит-пентландит-пирротиновой ассоциацией, пространственно и парагенетически связано с интрузией габбро-долеритов. Формирование минерализации объясняется глубокой ликвацией и распространением сульфидного расплава по трещиноватости (после внедрений остаточного расплава основных пород) из промежуточного магматического очага, первыми производными которого являются породы, образующие Букинский массив.

Публікації
Галій С.А., Костенко М.М., Стеценко Н.С. та ін. Сульфідне мідно-нікелеве зруденіння Прутівського масиву // ДАН УРСР. Сер. Б. – 1989. – № 5. – С. 7-10.

Наведено дані щодо генетичного типу нового для Українського щита сульфідного мідно-нікелевого зруденіння. Встановлено первинне магматичне походження сульфідних руд і запропоновано генетичну модель їх утворення.

Публікації
Каневський А.Я., Котвицький Л.Ф., Костенко М.М. Потенційна нікеленосність Прутівсько-Букинської площі Українського щита // Геологічний журнал. – 1992. – № 1. – С. 55-63.

В обрамленні Букинського масиву (Український щит) установлені численні інтрузії мафітів та ультрамафітів. У двох з них (Прутівська і Залізняки) виявлено епігенетичні вкраплені сульфідні мідно-нікелеві руди. Проведено зіставлення хімізму вказаних інтрузій з аналогічними за складом інтрузіями нікеленосних регіонів Радянського Союзу. Зроблено висновок про потенційну сульфідну нікеленосність масивів, складених піроксенітами й перидотитами, що мають позитивні петрохімічні ознаки на вказані руди.

Публікації
Галій С.А., Когут К.В, Ширгабеков М.К. Платиноїди в сульфідних рудах північно-західного блоку Українського щита // Мінералогічний журнал. – 1994. – Т. 16, № 3/4. – С. 21-28.

Вперше досліджено платиноносність сульфідних мідно-нікелевих руд в інтрузивних мафіт-ультрамафітах Волинського мегаблоку Українського щита. Встановлено, що накопичення ллатиноїдів зв’язане з залишковими розплавами при високій активності вісмуту та те.луру. Зростання концентрації платини в мінералах відповідають зростанню металічності зв’язків у їх структурах. Пристосованість концентрації плати-ноїдів до зон підвищеного вмісту летючої складової рудно-магматичної системи може служити одним з пошукових критеріїв.

Публікації
Висоцький О.Б., Висоцький Б.Л. Деякі питання благороднометалевості базитів Прутівської інтрузії // Мінеральні ресурси України. – № 2. – 2008. – С. 26-30.

Прутівська інтрузія на цей час вивчена в основному як сульфідно-нікелевий об’єкт. Сульфідна мідно-нікелева мінералізація приурочена до контактів габроїдів із вмісними породами і нині розглядається як один із найперспективніших об’єктів північного заходу Українського щита на сульфідно-нікелеве й супутнє благороднометалеве і передусім платинометалеве зруденіння.

Публікації
Костенко М.М. Металогенічні особливості та перспективи рудоносності інтрузивних ультрамафіт-мафітових утворень Волинського мегаблока Українського щита // Збірник наукових праць УкрДГРІ. – № 3–4. – 2014. – С. 53-69.

За результатами виконаного металогенічного аналізу інтрузивних ультрамафіт-мафітових утворень Волинського мегаблока виділено три групи породних асоціацій, які мають різний металогенічний потенціал. До першої групи належать породи метаморфізованої перидотит-піроксеніт-габроноритової формації (нарцизівський комплекс) та гранітизоване габро осницького комплексу, які не мають чітко визначеної металогенічної спеціалізації або є безрудними. Друга металогенічна група складена утвореннями ультрамафіт-мафіт-монцонітоїдної (букинський комплекс) та толеїтових габродолеритової (прутівський) і габро-троктолітової (кам’янський комплекс) формацій. Ця група формацій за геолого-структурними, мінералого-петрографічними та петрохімічними ознаками зіставляється з відомими нікеленосними формаціями світу і є високоперспективною на відкриття значних промислових родовищ сульфідних мідно-нікелевих руд із супутніми кобальтовим і платинометалічним компонентами. До третьої металогенічної групи належать основні породи габро-анортозитової (коростенський комплекс) і сублужної габродолеритової (післякоростенський і післяовруцький дайкові комплекси) формацій, які характеризуються яскраво вираженою фосфор-титановою спеціалізацією.
https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Sbornik_3-4_2019.pdf

ТОВ “КОЛЬОРМЕТ УКРАЇНИ”
Проект з високоліквідними товарними продуктами: нікель-кобальтові та мідним концентратами, що підтверджується динамікою цін і виробництва за попередні періоди.
Контакти:
Україна, 04070, місто Київ, вул. Боричів тік, будинок 22А, офіс 14
info@prutivka.com
+38 (067) 604 82 52