Прутівська інтрузія на цей час вивчена в основному як сульфідно-нікелевий об’єкт. Сульфідна мідно-нікелева мінералізація приурочена до контактів габроїдів із вмісними породами і нині розглядається як один із найперспективніших об’єктів північного заходу Українського щита на сульфідно-нікелеве й супутнє благороднометалеве і передусім платинометалеве зруденіння.
Костенко М.М. Металогенічні особливості та перспективи рудоносності інтрузивних ультрамафіт-мафітових утворень Волинського мегаблока Українського щита // Збірник наукових праць УкрДГРІ. – № 3–4. – 2014. – С. 53-69.
За результатами виконаного металогенічного аналізу інтрузивних ультрамафіт-мафітових утворень Волинського мегаблока виділено три групи породних асоціацій, які мають різний металогенічний потенціал. До першої групи належать породи метаморфізованої перидотит-піроксеніт-габроноритової формації (нарцизівський комплекс) та гранітизоване габро осницького комплексу, які не мають чітко визначеної металогенічної спеціалізації або є безрудними. Друга металогенічна група складена утвореннями ультрамафіт-мафіт-монцонітоїдної (букинський комплекс) та толеїтових габродолеритової (прутівський) і габро-троктолітової (кам’янський комплекс) формацій. Ця група формацій за геолого-структурними, мінералого-петрографічними та петрохімічними ознаками зіставляється з відомими нікеленосними формаціями світу і є високоперспективною на відкриття значних промислових родовищ сульфідних мідно-нікелевих руд із супутніми кобальтовим і платинометалічним компонентами. До третьої металогенічної групи належать основні породи габро-анортозитової (коростенський комплекс) і сублужної габродолеритової (післякоростенський і післяовруцький дайкові комплекси) формацій, які характеризуються яскраво вираженою фосфор-титановою спеціалізацією.
https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Sbornik_3-4_2019.pdf
Шумлянський Л., Ернст Р.Є., Біллстрьом Ш., Вінг Б.А., Беккер А. Вік та ізотопний склад сірки Прутівського інтрузиву (Прутівсько-Новоґольська магматична провінція віком 1,78 млрд р.р. у Сарматії) // Мінералогічний журнал. – 38, No 3. – 2016. – P. 91-101.
У межах Північно-Західного району Українського щита розповсюджена велика кількість дайок і розшарованих інтрузивів нікеленосних толеїтових долеритів та габроїдів. Ці дайки та масиви розглянуто як канали, по яких в умовах розтягнення вкорінювалися і виливалися на поверхню базальтові розплави (ці базальтові потоки тепер повністю еродовані), або як синколізійні породні комплекси, що виникли внаслідок кристалізації мантійних розплавів під час колізії Фенноскандинавського та Волго-Сарматського сегментів Східно-Європейської платформи. Проведене нещодавно датування цих порід вказує на їхній вік в інтервалі 1780—1790 млн рр. Для Прутівського нікеленосного долеритового інтрузиву отримано новий вік за баделеїтом (1779,2 ± 6,9 млн рр.), який, у межах похибки вимірювання, відповідає віку циркону (1777,0 ± 4,7 млн рр.), отриманому раніше для цього ж зразка (Shumlyanskyy et al., 2012). Це значення віку суттєво відрізняється від отриманого раніше для цирконів із Прутівського інтрузиву 1990 ± 5 млн рр. (Скобелев и др., 1991). Зроблено висновок, що останнє значення є хибним. Нова дата, отримана за баделеїтом, остаточно підтверджує належність Прутівського масиву до Прутівсько-Новоґольської магматичної провінції та підкреслює потенціал розшарованих габроїдних масивів цієї провінції щодо Ni-Cu (-PGE) сульфідного зруденіння. Проаналізовано також ізотопний склад сірки в сульфідних мінералах Прутівського родовища, зразки відібрано з придонних рудних покладів. Ізотопний склад сірки (величина δ34S) варіює від +0,8 до +3,6 ‰, що знаходиться в межах діапазону варіацій, який було встановлено раніше, і вказує на мантійне джерело сірки. Ізотопні дані свідчать про формування Прутівсько-Новоґольської магматичної провінції в умовах розтягнення, що виникли невдовзі після утворення Східно-Європейської платформи (Балтики).
https://mineraljournal.org.ua/sites/default/files/sites/default/files/MJ_3_2016_91-101.pdf