Blog

Публікації
Костенко M.М. Сульфідне мідно-нікелеве зруденіння в північно-західній частині Українського щита // Геологічний журнал. – 1989. – Т. 49, № 2. – С. 94-103.

Кратко охарактеризованы проявления никелевой минерализации в северо-западной части Украинского щита. Прутовское сульфидное медно-никелевое рудопроявление, недавно выявленное в обрамлении Букинского габбро-диорит-гранодиоритового массива, имеет большую протяженность. Рудопроявление, представленное халькопирит-пентландит-пирротиновой ассоциацией, пространственно и парагенетически связано с интрузией габбро-долеритов. Формирование минерализации объясняется глубокой ликвацией и распространением сульфидного расплава по трещиноватости (после внедрений остаточного расплава основных пород) из промежуточного магматического очага, первыми производными которого являются породы, образующие Букинский массив.

Публікації
Галій С.А., Костенко М.М., Стеценко Н.С. та ін. Сульфідне мідно-нікелеве зруденіння Прутівського масиву // ДАН УРСР. Сер. Б. – 1989. – № 5. – С. 7-10.

Наведено дані щодо генетичного типу нового для Українського щита сульфідного мідно-нікелевого зруденіння. Встановлено первинне магматичне походження сульфідних руд і запропоновано генетичну модель їх утворення.

Новини
ТОВ «Кольормет України» планує виконання бурової програми загальним обсягом близько 1 500 п.м

ТОВ «Кольормет України» планує виконання бурової програми загальним обсягом близько 1 500 п.м з відповідною геологічною документацією, комплексом геофізичного каротажу і аналітичних досліджень. В результаті очікується підвищення категорій достовірності ресурсів і запасів, підтвердження кількості і якості ресурсів відповідно до вимог міжнародних стандартів (JORC або NI-43-101).

Публікації
Каневський А.Я., Котвицький Л.Ф., Костенко М.М. Потенційна нікеленосність Прутівсько-Букинської площі Українського щита // Геологічний журнал. – 1992. – № 1. – С. 55-63.

В обрамленні Букинського масиву (Український щит) установлені численні інтрузії мафітів та ультрамафітів. У двох з них (Прутівська і Залізняки) виявлено епігенетичні вкраплені сульфідні мідно-нікелеві руди. Проведено зіставлення хімізму вказаних інтрузій з аналогічними за складом інтрузіями нікеленосних регіонів Радянського Союзу. Зроблено висновок про потенційну сульфідну нікеленосність масивів, складених піроксенітами й перидотитами, що мають позитивні петрохімічні ознаки на вказані руди.

Публікації
Галій С.А., Когут К.В, Ширгабеков М.К. Платиноїди в сульфідних рудах північно-західного блоку Українського щита // Мінералогічний журнал. – 1994. – Т. 16, № 3/4. – С. 21-28.

Вперше досліджено платиноносність сульфідних мідно-нікелевих руд в інтрузивних мафіт-ультрамафітах Волинського мегаблоку Українського щита. Встановлено, що накопичення ллатиноїдів зв’язане з залишковими розплавами при високій активності вісмуту та те.луру. Зростання концентрації платини в мінералах відповідають зростанню металічності зв’язків у їх структурах. Пристосованість концентрації плати-ноїдів до зон підвищеного вмісту летючої складової рудно-магматичної системи може служити одним з пошукових критеріїв.

Публікації
Висоцький О.Б., Висоцький Б.Л. Деякі питання благороднометалевості базитів Прутівської інтрузії // Мінеральні ресурси України. – № 2. – 2008. – С. 26-30.

Прутівська інтрузія на цей час вивчена в основному як сульфідно-нікелевий об’єкт. Сульфідна мідно-нікелева мінералізація приурочена до контактів габроїдів із вмісними породами і нині розглядається як один із найперспективніших об’єктів північного заходу Українського щита на сульфідно-нікелеве й супутнє благороднометалеве і передусім платинометалеве зруденіння.

Новини
Виконано попередню геолого-економічну оцінку Прутівського родовища

У 2020 році ТОВ «Кольормет України» на основі існуючий даних було виконано попередню геолого-економічну оцінку Прутівського родовища та підготовано відповідний звіт. Запаси і ресурси були апробовані Державною комісією України по запасах корисних копалин (Протокол № 5160 від 27 серпня 2020 року).

Публікації
Костенко М.М. Металогенічні особливості та перспективи рудоносності інтрузивних ультрамафіт-мафітових утворень Волинського мегаблока Українського щита // Збірник наукових праць УкрДГРІ. – № 3–4. – 2014. – С. 53-69.

За результатами виконаного металогенічного аналізу інтрузивних ультрамафіт-мафітових утворень Волинського мегаблока виділено три групи породних асоціацій, які мають різний металогенічний потенціал. До першої групи належать породи метаморфізованої перидотит-піроксеніт-габроноритової формації (нарцизівський комплекс) та гранітизоване габро осницького комплексу, які не мають чітко визначеної металогенічної спеціалізації або є безрудними. Друга металогенічна група складена утвореннями ультрамафіт-мафіт-монцонітоїдної (букинський комплекс) та толеїтових габродолеритової (прутівський) і габро-троктолітової (кам’янський комплекс) формацій. Ця група формацій за геолого-структурними, мінералого-петрографічними та петрохімічними ознаками зіставляється з відомими нікеленосними формаціями світу і є високоперспективною на відкриття значних промислових родовищ сульфідних мідно-нікелевих руд із супутніми кобальтовим і платинометалічним компонентами. До третьої металогенічної групи належать основні породи габро-анортозитової (коростенський комплекс) і сублужної габродолеритової (післякоростенський і післяовруцький дайкові комплекси) формацій, які характеризуються яскраво вираженою фосфор-титановою спеціалізацією.
https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Sbornik_3-4_2019.pdf

Публікації
Шумлянський Л., Ернст Р.Є., Біллстрьом Ш., Вінг Б.А., Беккер А. Вік та ізотопний склад сірки Прутівського інтрузиву (Прутівсько-Новоґольська магматична провінція віком 1,78 млрд р.р. у Сарматії) // Мінералогічний журнал. – 38, No 3. – 2016. – P. 91-101.

У межах Північно-Західного району Українського щита розповсюджена велика кількість дайок і розшарованих інтрузивів нікеленосних толеїтових долеритів та габроїдів. Ці дайки та масиви розглянуто як канали, по яких в умовах розтягнення вкорінювалися і виливалися на поверхню базальтові розплави (ці базальтові потоки тепер повністю еродовані), або як синколізійні породні комплекси, що виникли внаслідок кристалізації мантійних розплавів під час колізії Фенноскандинавського та Волго-Сарматського сегментів Східно-Європейської платформи. Проведене нещодавно датування цих порід вказує на їхній вік в інтервалі 1780—1790 млн рр. Для Прутівського нікеленосного долеритового інтрузиву отримано новий вік за баделеїтом (1779,2 ± 6,9 млн рр.), який, у межах похибки вимірювання, відповідає віку циркону (1777,0 ± 4,7 млн рр.), отриманому раніше для цього ж зразка (Shumlyanskyy et al., 2012). Це значення віку суттєво відрізняється від отриманого раніше для цирконів із Прутівського інтрузиву 1990 ± 5 млн рр. (Скобелев и др., 1991). Зроблено висновок, що останнє значення є хибним. Нова дата, отримана за баделеїтом, остаточно підтверджує належність Прутівського масиву до Прутівсько-Новоґольської магматичної провінції та підкреслює потенціал розшарованих габроїдних масивів цієї провінції щодо Ni-Cu (-PGE) сульфідного зруденіння. Проаналізовано також ізотопний склад сірки в сульфідних мінералах Прутівського родовища, зразки відібрано з придонних рудних покладів. Ізотопний склад сірки (величина δ34S) варіює від +0,8 до +3,6 ‰, що знаходиться в межах діапазону варіацій, який було встановлено раніше, і вказує на мантійне джерело сірки. Ізотопні дані свідчать про формування Прутівсько-Новоґольської магматичної провінції в умовах розтягнення, що виникли невдовзі після утворення Східно-Європейської платформи (Балтики).
https://mineraljournal.org.ua/sites/default/files/sites/default/files/MJ_3_2016_91-101.pdf

ТОВ “КОЛЬОРМЕТ УКРАЇНИ”
Проект з високоліквідними товарними продуктами: нікель-кобальтові та мідним концентратами, що підтверджується динамікою цін і виробництва за попередні періоди.
Контакти:
Україна, 04070, місто Київ, вул. Боричів тік, будинок 22А, офіс 14
info@prutivka.com
+38 (067) 604 82 52